Фонд "Право і демократія"

Люстрація в національному законодавстві та міжнародному праві

Люстрація в національному законодавстві та міжнародному праві

У вересні 2014 року, під шаленим тиском представників громадськості та політичних сил – активних учасників Революції Гідності та не менш шаленою протидією з боку «старої гвардії», під акомпанемент численних акцій протесту перед будівлею ВР, парламентом все-таки був прийнятий Закон України «Про очищення влади», який визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.

Даним нормативним актом було встановлено, що очищення влади (люстрація) – це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обійма-ти певні посади (перебувати на службі) (далі – посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Мета очищення влади (люстрації) в Україні – недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах:
– верховенства права та законності;
– відкритості, прозорості та публічності;
– презумпції невинуватості;
– індивідуальної відповідальності;
– гарантування права на захист.
Перелік державних посад, які підпадають під дію цього закону, є дуже широким, тому люстрація на думку багатьох експертів має охопити десятки тисяч державних служ-бовців, суддів, працівників правоохоронних органів і військових, в результаті чого їм бу-де заборонено займати широкий перелік державних посад на період від 5 до 10 років.
В той же час, посадовець може заслужити довіру нового уряду своєю участю в ан-титерористичній операції на сході нашої країни і в цьому випадку заборону буде скасовано.
При цьому Зазначений закон також спрямовано на боротьбу з корупцією шляхом недопущення обіймання значної кількості державних посад особами, у яких виявлено ті чи інші невідповідності або розбіжності між майном, задекларованим ними перед фіска-льними органами, та реальною вартістю їх майна. Наявність подібних невідповідностей призведе до дискваліфікації таких осіб на період 10 років. Крім цього, люстрація не лише пошириться на тих, хто наразі обіймає перелічені посади або кого буде призначено на них у майбутньому, але також використовуватиметься як підстава для недопущення відповідних осіб навіть до участі у конкурсі на заміщення цих посад.
Органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірок, є Міністерство юстиції України, яке не пізніше ніж протягом місяця з дня набрання чинності Законом утворює дорадчий громадський орган з питань люстрації для забезпечення здійснення громадського контролю за процесом очищення влади, до складу якого мають входити представники ЗМІ та громадськості.
Закон України «Про очищення влади» розглядався Європейською комісією за де-мократію через право (т.з. Венеціанська комісія) – консультативний орган з конституційного права, який був утворений при Раді Європи ще в 1990 році. Основною формою роботи комісії є аналіз законів та законопроектів країн-учасників, які стосуються проблем конституційного права, в т.ч. прав меншин, стандартів виборчого процесу тощо. Висновки даного органу широко використовуються Радою Європи як відображення «європейських стандартів» в області демократії.
За результатами аналізу національного закону про очищення влади цей поважний орган виклав низку зауважень до нього.
Перш за все, під сумнів була поставлена доцільність поєднання люстрації з анти-корупційним законодавством. На думку більшості громадянського суспільства ці дві сфери, достатньо сильно пов’язані в контексті України, але вони слугують різним цілям. На думку міжнародних фахівців з корупцією необхідно боротися переважно за допомогою кримінального законодавства, в якому запроваджено всі необхідні запобіжні заходи для забезпечення справедливості кримінального провадження. Національний закон про люстрацію передбачає ефективні методи, що спрощують і прискорюють подолання корупції, однак дуже небезпечним є те, що він може створити передумови для прийняття свавільних рішень і перетворитися на інструмент політичних переслідувань.
Крім того, закон торкається не лише тих, хто обіймав ту чи іншу посаду під час президентства Януковича, але й осіб, які «обіймали високі посади в Комуністичній партії чи Комсомолі в радянські часи або працювали в якості найманих працівників або таємних агентів у КДБ в цей період». Чи є виправданою люстрація того, що відбувалося понад 25 років тому? Можна довго дискутувати щодо того, чи був потрібний люстраційний закон Україні на початку 90-х років, але малоймовірно, що подібна люстрація є виправданою зараз. Час є дуже важливим фактором при визначенні того, чи відповідає люстраційна процедура стандартам у сфері захисту прав людини.
Закон про люстрацію передбачає дуже жорсткі санкції, які суттєво впливають на здатність відповідних осіб заробляти собі на життя.
Система адміністрування люстрації буде децентралізованою, тому результати лю-страції можуть бути досить різними в різних регіонах країни, що робить такий підхід вельми проблемним із точки зору верховенства права та принципу правової визначеності.
Люстраційний закон створює систему, в якій винуватість конкретної особи не віді-граватиме жодної ролі, а дискваліфікація автоматично застосовуватиметься, як тільки буде встановлено, що конкретна особа займала певні посади протягом певного часу (1 року) за президентства Януковича.
Ця норма створює низку істотних труднощів. По-перше, відсутні способи дове-дення того, що об’єкт люстрації не брав участі в злочинах попередньої влади. Презумпція недостатньої лояльності не є беззаперечною.
По-друге, вітчизняні суди не можуть приймати рішення про невинуватість особи в тих або інших правопорушеннях; все, на що здатний суд, – це встановити факт обіймання певної посади. Іншими словами, посадовець, наприклад, може оскаржити факт свого пе-ребування на цій посаді протягом року у відповідний період, але не може оскаржити об-винувачення себе в тому чи іншому правопорушенні.
По-третє, щоб бути дискваліфікованим, державний службовець повинен обіймати відповідну посаду протягом року. Цей термін є досить розтяжним, оскільки особа може достатньо активно проявити себе в організації кримінальної діяльності менше, ніж за рік, і зворотне теж є цілком реальним: хтось може пропрацювати у владі більше року, залишившись повністю чистим і законослухняним.
Також Венеціанською комісією був окреслений інший проблемний аспект закону про люстрацію – його застосування до суддів. Згідно національного законодавства про очищення влади судді – це особлива категорія, оскільки на них поширюються одразу два режими очищення. В квітні 2014 року був прийнятий Закон України «Про відновлення довіри до судової влади» і це призвело до низки проблемних моментів. Незалежна судова влада є наріжним каменем ефективної демократії, при цьому тиск на суддів з боку уряду не повинен бути надмірним, а люстрацій ні процеси не можуть діяти як покарання за су-дові рішення тому очищення судової системи в Україні має відбуватися за чинними нор-мами кримінального права.
В своїх висновках та коментарях численні фахівці сходяться на одному – люстрація не є панацеєю від ключових системних проблем в українській правовій і політичній системі. Тільки глибокі структурні реформи можуть забезпечити закріплення демократії та усунути передумови для корупції. Демократичну європейську державу не можливо побудувати через порушення прав людей, а люстраційний закон може створити перспективні умови саме для таких порушень.

Примітка.
З практичних питань застосування люстраційного законодавства чи роз’яснень йо-го положень зацікавлені особи можуть звертатися до партнерів БО «Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги».
Нагадаємо, що на сьогодні на Львівщині можна отримати первинну правову допо-могу з роз’яснень люстраційного законодавства, у приймальні Фонду «Право і Демокра-тія», яка розташована за адресою: м. Львів, проїзд Крива Липа,6, тел. 098 881 50 62

Залишити відповідь

Закрити меню