Фонд "Право і демократія"

Віталій Разік про звернення до Європейського суду з прав людини

Портал «Львівський вісник» поспілкувався з Віталієм Разіком, адвокатом, виконавчим директором Фонду «Право і демократія» про те, як звертатися до Європейського суду з прав людини.

– Які основні вимоги для звернення до Європейського суду?

–  Основними вимогами звернення до Європейського суду з прав людини є порушення державою прав та свобод, які гарантує Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, вичерпання усіх передбачених законодавством внутрішньодержавних методів захисту порушеного права, дотримання 6-місячного терміну звернення у Євросуд.

Також, звичайно, ставляться вимоги звертатися до Європейського суду у відповідній формі, надавати відповідні докази і мотивуванння щодо порушеного права.

Потрібно мати на увазі, що майже кожна справа у Євросуді є своєрідною, і до кожної потрібно підходити індивідуально, вивчати всі можливі докази та вимоги українського законодавства. І це є фактично головною вимогою – кваліфікований аналіз матеріалів справи та її підготовка до Європейського суду.

– З яких питань українці найчастіше подають заяви до Євросуду? За якими питаннями звертаються громадяни до вашої приймальні?

– Основу складають порушення статті 6  Конвенції щодо розумних термінів розгляду справ, виконання судових рішень, доступність до судових інституцій та презумпція невинуватості.
Наступними за рейтингом є справи щодо захисту права власності, передбаченого ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції. Також поширені порушення статті 3 Конвенції – погані умови утримання вязнів, тортури та нелюдське поводження в органах внутрішніх справ.

– Як відомо, Україна знаходиться на 4 місці за кількістю справ на розгляді Європейського суду. Чому стільки справ подається українцями в Європейський суд?

– Зараз у Європейському суді на розгляді близько 11 тисяч справ проти України, це приблизно 7,5 відсотка від загальної кількості справ. За кількістю справ Україна посідає четверте місце. Проте ці цифри в будь-якому разі не є показником: не треба забувати, що країна у нас велика. Якщо ми візьмемо статистику відносно кількості населення, то Україна буде приблизно всередині, а найменше заяв подають такі країни, як Словенія або Ліхтенштейн.

– Чим зумовлений великий відсоток неприйнятності заяв? Яких основних помилок припускаються при поданні заяв?

– В цифрі 11 тисяч є дві складові. По-перше, це кількість неприйнятних скарг, яка сягає 80 %. Причиною тут є неправильне розуміння ролі Cуду, змісту і обсягу прав, які гарантує Конвенція, а також умов прийнятності скарг. Суд ще й досі розглядається багатьма як вища інстанція, яка здатна скасувати або змінити рішення національних судів або навіть як перша інстанція, куди може звернутися кожний, хто вважає свої права порушеними.

Ця проблема виникає, оскільки переважна більшість скарг подається без кваліфікованої правової допомоги, відповідно вони є погано обґрунтованими або неприйнятними через недотримання формальних умов звернення до Cуду.

Друга серйозна проблема — кількість повторюваних скарг, так званих клонованих справ, які відображують наявність структурних проблем, зокрема тих, про які я згадувала вище. І тут важливою залишається реакція з боку влади на ті прогалини, на які звернули увагу у Страсбурзі.

– Яка ситуація з виконанням урядом України  рішень Європейського суду існує на даний час?

– На сьогодні 95% таких рішень до України вважаються невиконаними в повному обсязі, оскільки  Комітет міністрів Ради Європи ще не прийняв відповідної резолюції про зняття з контролю. При цьому 608 рішень, тобто 79% перебувають під посиленим наглядом.

Левова частка судових рішень, що не виконується Україною –  це так звані соціальні справи, коли громадяни намагаються домогтися належних їм соціальних виплат. За даними Міністерства соціальної політики, загальна сума заборгованості із соціальних виплат громадянам  на сьогодні перевищує 130 млрд грн.

При цьому потрібно звернути увагу на те, що основна частина заборгованості була сформована до 2008 року. Фактично з 2010 року Україна виконує рішення в частині виплат по рішеннях ЄСПЛ у повному обсязі, у зв’язку з прийняттям закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Зокрема, у 2010 році було сплачено близько 29 млн грн для покриття сум, присуджених громадянам за рішеннями ЄСПЛ.

– Чи було подано під час роботи приймальні заяви до Європейського суду?

– Юристами, які надавали допомогу заявникам протягом проекту, було підготовлено та подано 2 заяви , також розглядаються матеріали ще кількох потенційних справ. У першій справі йдеться про незаконне звільнення особи, хоча існує гарантія, що член примирної комісії, яким і був позивач, не може бути звільнений впродовж певного терміну.

Наступна заява стосується права власності: в результаті переселення під час операції «Вісла» було отримано земельно ділянку та будинок, який згодом було передано спадкоємцям. Наразі вони не можуть приватизувати частину цієї земельної ділянки, хоча рішенням місцевої влади площа всієї ділянки надавалася спадкодавцю за Угодою між СРСР та урядом Польщі. Щодо інших перспективних справ було рекомендовано вичерпати можливі внутрішньодержавні механізми захисту, наприклад, звернутися до суду з оскарженням бездіяльності виконавчої служби.
 
– Ваша думка щодо справ чорнобильців

– Загалом вважаю, що особи, яким держава гарантувала певні доплати внаслідок участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС мають право на їх отримання, особливо в період до листопада 2011 року. Після прийняття постанови Кабміну «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року та рішення Конституційного Суду від 27 грудня 2011 року, шанси відсудження цих допомог є набагато меншими. Однак ми критично ставимось до рішення КСУ щодо можливості зменшення соціальних гарантій залежно від надходжень до бюджету.

– Нещодавно Європейським судом було опубліковано реліз про поновлення розгляду заяв щодо невиконання рішень національних судів в Україні по пілотному рішенню у справі Іванова проти України. Чи розпочався розгляд? Що очікується в результаті розгляду?

Внаслідок цього розблоковано розгляд сотні справ проти України, які стосуються невиконання рішень судів на території України. Очікуємо, що протягом цього року будуть прийняті десятки рішень проти україни щодо невиконання державою вимог ст 6 ЄКПЛ, зокрема,  щодо стягнення сум за чинними рішеннями судових інстанцій. Надіємося, що органами державної влади будуть прийняті конструктивні рішення щодо зміни законодавства про виконання рішень судів.

Залишити відповідь

Закрити меню