«З одного боку відділи освіти не надають інформацію про результати тендерів на закупівлю продуктів для шкіл, а з іншого – податкова служба наприкінці року виставляє для загального користування журнали з прізвищами боржників, місцем їх проживання, сумами заборгованості, ідентифікаційними кодами тощо».

Про це зазначив голова правління Фонду «Право і демократія» Андрій Бурий під час засідання прес-клубу «Підсумки піврічного моніторингу органів влади Львівщини з виконання закону «Про доступ до публічної інформації».

Експерт підтверджує актуальність питання доступу до публічної інформації даними про діяльність новообраного омбудсмена Валерії Лутковської: «Під час червневого засідання, на якому обговорювалося питання доступу до публічної інформації в колі журналістів та громадських діячів, пані Валерія заявила про особливу важливість цього питання, за яке в першу чергу візьметься Секретаріат Уповноваженого з прав людини. Також було запропоновано створити при омбудсмені раду, яка буде досліджувати питання доступу до публічної інформації і розробляти конкретні кроки для удосконалення законодавства і практики його застосування».

Директор Фонду «Право і демократія» Віталій Разік підкреслює законодавчу позицію про те, що виявлене під час моніторингу часте неповне надання відповіді на запит на інформацію потрібно кваліфікувати як ненадання інформації, і, відповідно, як порушення права на інформацію. 

Які ж наступні кроки після ненадання відповіді? «Особа може звернутися до суду з метою отримання інформації, або ж застосувати крайній захід – притягнення державного службовця до відповідальності. Дисциплінарна відповідальність стосується органів, в яких службовець працює, тому не є настільки ефективною. Адміністративна відповідальність є грошовою і, таким чином, буде спонукати в подальшому до виконання закону».