20 травня 2025 року відбулася презентація та обговорення Звіту за результатами аналізу судової практики притягнення до відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією кримінальні правопорушення за 2023 рік
«Ми фіксуємо позитивну динаміку щодо кількості та тривалості винесення вироків. Проте в частині з них не розкрито чому саме таке покарання є справедливим і доцільним», – зауважив член правління Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.
Микола Іванович презентував основні результати дослідження, зазначив його мету, прокоментував види та кількість проаналізованих рішень. Експерт зауважив, що завдяки збільшенню кількості вироків на підставі угод про визнання винуватості вдалося скоротити час розгляду справ. Він також наголосив, що позитивним є врахування судами в абсолютній більшості необхідних випадків правових позицій Верховного Суду.
Серед проблем Микола Іванович назвав відсутність у судів обов’язку досліджувати обставини справи у зв’язку з укладанням угоди про визнання винуватості, те, що суди часто не обґрунтовують вибір покарання, без конкретизації призначають такий вид покарання, як позбавлення права обіймати певні посади тощо. Він вказав на недоліки у визначенні кримінально-правової кваліфікації та наголосив на потребі внесення окремих змін до Кримінального і Кримінально процесуального кодексів України.
Володимир Харченко, керівник відділу узагальнення даних про корупцію та протидію їй Управління антикорупційної політики НАЗК представив результати аналізу статистичних даних щодо притягнення до відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією кримінальні правопорушення за 2023 рік. Він підкреслив, що частка осіб, уповноважених виконувати функції держави чи місцевого самоврядування, серед обвинувачених зменшилась до 15–16%. Експерт також наголосив на тенденції до збільшення якості досудового розслідування.
Зауважив важливість невідворотності відповідальності за корупційні правопорушення Голова НАЗК Віктор Павлущик. За його словами це створює додатковий стримувальний ефект для всіх суб’єктів правовідносин.
«Аналіз показав низку викликів. Наприклад, в окремих кримінальних провадженнях про зловживання владою від моменту вчинення правопорушення до винесення вироку минало 8–10 років, а у середньому цей строк становить 7 років. Строк, який минув з дня вчинення і до дня закриття кримінального провадження через закінчення терміну давності, іноді сягає 15–17 років, а в середньому становить 12 років. Саме тому від злагодженої роботи прокуратури та досудового розслідування, послідовності судової практики, своєчасного виявлення проблем кримінальної юстиції залежить ефективна імплементація принципу невідворотності відповідальності. Ця робота об’єднує навколо себе значну кількість стейкхолдерів та потребує даних, збір та формування яких є передумовою для ефективної державної антикорупційної політики загалом. Такі звіти на основі судової практики є надзвичайно важливими для формування зважених рішень, коригування законодавчих підходів та підвищення загальної ефективності системи протидії корупції», – зазначив Віктор Павлущик.
У заході також взяли участь Тетяна Гетманцева, керівниця Департаменту антикорупційної політики НАЗК та Олександр Сидєльніков, керівник компоненту Підтримка антикорупційних органів Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI).
Звіт підготовлено громадською організацією «Центр політико-правових реформ» спільно з НАЗК за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) на виконання заходу 3.3.1.3.5 Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки.
