За допомогою Угоди про асоціацію – решта економічних положень якої будуть також незабаром підписані, – Європейський Союз засвідчує свою стійку політичну підтримку курсу, яким народ України хоробро слідував на шляху до відкритої та всеохопної демократії. Всі європейські лідери та міжнародна спільнота рішуче засудили незаконну анексію Криму, вважаючи її ганьбою для ХХІ століття.
На початку березня, через кілька днів після вторгнення Росії у Крим, я скликав позачерговий неформальний саміт лідерів ЄС. Зібрати 28 президентів і прем’єр-міністрів на зустріч задля розгляду питань, пов’язаних із кризою у міжнародних відносинах, – це рішення, яке не можна недооцінювати. Загалом, за останні п’ятнадцять років такі зустрічі були проведені лише п’ять разів – зокрема, після подій 11 вересня у США та для підготовки операції в Лівії. Цього разу ставки теж були високими. Це питання також було головним у порядку денному регулярного березневого саміту ЄС, який відбувся майже два тижні тому.
У стосунках з Україною ми зробили важливий крок. 21 березня ми підписали політичні частини Угоди про асоціацію з Україною. Це підписання було рішучим кроком до визнання прагнень українського народу жити у країні, що керується цінностями, демократією і верховенством права; у країні, де всі громадяни – а не лише маленька їхня кількість – користуються національними багатствами. Ми визнаємо прагнення народу до гідного життя як нації, до європейського способу життя. Минулого листопада саме відмова у підписанні Угоди про асоціацію спровокувала рух Майдану – так званий «Євромайдан». Це було справжнє демократичне повстання людей, яким набридло те, як ними керували. Це був політичний і культурний зсув. Це було зіткнення двох політичних культур.
За допомогою Угоди про асоціацію – решта економічних положень якої будуть також незабаром підписані, – Європейський Союз засвідчує свою стійку політичну підтримку курсу, яким народ України хоробро слідував на шляху до відкритої та всеохопної демократії. Дозвольте мені підкреслити: це був вибір народу України. Цей рух не був ані нав’язаний, ані спровокований маніпуляцією, провокацією або насильством. Угода про асоціацію не дається задарма. Країна-підписантка має відповідати суворим критеріям і стандартам. Ми не пропонуємо, як це робила Росія, кредитів без зобов’язань.
Ми також погодили низку фінансових заходів для допомоги країні. Йдеться, зокрема, про відчутну макрофінансову допомогу та тимчасове одностороннє скасування митних зборів на український експорт до Європи. Ми впровадимо ці заходи у життя якомога швидше. До цього додається пакет допомоги від МВФ. Усе це допоможе Україні на її шляху економічних і соціальних реформ. Це нелегкий шлях – особливо, у часи потрясінь і напруги. Однак, як я вже казав Прем’єр-міністру України під час церемонії підписання, Угода про асоціацію може слугувати компасом, що вестиме всім цим шляхом.
Стосовно Росії: всі європейські лідери та міжнародна спільнота рішуче засудили незаконну анексію Криму, вважаючи її ганьбою для ХХІ століття. Раніше лідери ЄС одностайно вирішили запровадити санкції у трьох стадіях. Ми зараз перебуваємо на другій стадії (візові заборони, замороження активів). Але ми ясно дали зрозуміти, що невдача мирного врегулювання кризи та будь-які кроки Росії щодо дестабілізації України матимуть тривалі наслідки. Тут ми маємо на увазі наслідки для відносин у широкому спектрі економічних сфер. На останній зустрічі Європейської Ради ми попросили Європейську Комісію та держави ЄС підготувати подальші можливі цільові заходи. Важливо бути готовими. Ситуація в Україні продовжує бути нестабільною, як свідчать останні події, і жодна сторона не мусить нею зловживати.
Звісно, санкції не є метою самою по собі; вони є лише засобом для досягнення мети. Метою є знаходження розв’язання ситуації шляхом переговорів, шануючи суверенітет України та норми міжнародного права. Ця криза зовнішньої політики має внутрішні наслідки для Європи – зокрема й позитивні наслідки. Дуже важливо те, наприклад, що на останньому засіданні Європейської Ради було вирішено поглибити енергетичну політику Європейського Союзу, рухаючись до чогось на кшталт «енергетичного союзу». Справді, ми всі хочемо знизити нашу залежність від російського газу (зараз ця залежність в середньому тримається на рівні 30%). Росія використовує газ як політичний інструмент. Ми попросили Європейську Комісію запропонувати конкретний план для уникнення цього енергетичного ризику, наприклад налагоджуючи більшу командну роботу щодо газових контрактів.
Насправді, після подій у Криму ми маємо переосмислити відносини між ЄС та Росією. Протягом останнього десятиліття ми доклали багатьох зусиль для розвитку добрих відносин з Росією (підтримуючи її членство в СОТ; просуваючи Партнерство заради модернізації). Ми були готові розпочати переговори щодо Нової угоди між ЄС та Російською Федерацією. На жаль, Росія має інші цілі та прагне відновити світ, який залишився в минулому. Однак минуле ніколи не повернеться.
Тимчасом, Європейський Союз хоче також продовжувати зміцнювати свої стосунки з Грузією та Молдовою. На березневому засіданні Європейської Ради ми вирішили пришвидшити поступ до підписання повних Угод про асоціацію з ними – і підписати їх не пізніше червня. Вони рішуче до цього ставляться – і так само рішуче до цієї мети ставимося ми, зокрема маючи готовність протистояти можливому пресингу з боку Росії для унеможливлення підписання Угод.
Стосовно української ситуації ми перебуваємо в тісному контакті зі Сполученими Штатами Америки. Додаткова зустріч Великої сімки в Гаазі – що відбулася два тижні тому поруч із Самітом з ядерної безпеки – стала добрим форумом для координації позицій. Лідери Великої сімки погодилися скасувати свою участь в зустрічі Великої вісімки в Сочі, і натомість скликати інший саміт Великої сімки, на початку червня, у Брюсселі.
Як я зазначив, через два дні після цього ми також знову зустрілися з Президентом Обамою, на саміті ЄС-США у Брюсселі. Окрім України, ми також обговорили чимало інших тем – від Ірану до захисту особистих даних і питань клімату. Дозвольте коротко згадати дві теми, які зараз стають нагальними:
– Енергетична безпека: для нас важливо побачити, що ми можемо зробити разом з нашими американськими партнерами для зменшення залежності Європи від російського газу
– Трансатлантична торгівля: разом з Президентом Обамою ми знову наголосили на нашій спільній рішучості укласти амбітну трансатлантичну торгівельну угоду.
У ці дні зміцнення трансатлантичних економічних зв’язків є також потужним політичним знаком. Це є можливістю продемонструвати наші публічні погляди та показати світ, в осерді якого ми перебуваємо: світ економік, що спираються на правила, і суспільств, що ґрунтуються на цінностях. І ми пишаємося тим, що ми є такими. Це також свідчення того, що атлантичне партнерство не відійшло в минуле. «Захід» існує; не так, як за часів Холодної війни, а як рушій до демократії. Холодна війна була ідеологічною та ґрунтувалася на страху, змушуючи країни зробити свій вибір. Але того світу вже немає, він зник назавжди.

Джерело : Delegation Ukraine EU News